Аналіз фільму "Юність" 2014

   

                                                                                                                         «12 years in the making»

        Цей фільм про життя хлопчика Мейсона та його сестрички. Коли я подивилася трейлер  я зрозуміла що фільм буде дуже важко і нудно дивитися адже що може бути цікавого у повсякденному житті дитини. Затягнутий сюжет без якоїсь динаміки без смислу. І  після його  перегляду мене він не вразив. Але потім обдумуючи його я  зрозуміла  що є такі ситуації у житті  дитини переживання , радість, сум.. Передивившись фільм я зрозуміла що в житті дитини не буває все так гладко батьки можуть розходитися деякі батьки дуже жорстокі деякі байдужі і як діти живуть з цим. Як їм потім у житті важко. Добре коли є рідні які підтримують тебе а якщо їх немає що робити у кого просити допомоги. Діти завжди ідуть туди де є тепло  де їх підтримують адже сім’я  це підтримка твоїх рідних тільки з підтримкою ти зможеш досягти великих висот у житті.

    Фільм показує оточення  Мейсона. його батька який і намагався бути їм з сестрою батьком. Але на мою думку це не знімає з нього вини в тому що він покинув їх маленькими на маму. Не  знайшов стабільної роботи та фінансово їх не забезпечив, не зміг на 100 % стати їм батьком. Вже потім для своєї другої дитини він став  виправлятися. Шкода цих дітей адже все своє дитинство вони так і не могли  відчути того родинного тепла коли всі рідні збираються за святковим столом.  У житті дітей були деякі приємні моменти наприклад  коли  він з батьком пішов в похід або вони з батьком та  його сім’єю святкували день народження Мейсона. В них була мама яка їх підтримувала але нажаль вона не змогла знайти для них ідеального батька. Вона  зробила правильно коли забрала їх від п’яного садиста її другого чоловіка  Хто міг знати що він так зміниться почне пити і що буде з його власними дітьми мені їх теж шкода.

     Навіть не знаю щоб я робила якби була вчителем цих дітей. Змогла б я їм допомогти? Осуджувати дії мами я не можу адже вона на мою думку шукала перш за все гарного батька для своїх дітей. Щодо батька він теж намагався стати їм батьком. Знаю тільки одне діти це дуже велика відповідальність і не достатньо дати їм життя а головне прожити з ними це життя. Бути для них прикладом. Дати їм гарну освіту. Пройти з ними через всі труднощі , підтримати їх, стати їм опорою в їхньому житті. Від народження до старості. Діти завжди мають залишаються дітьми для своїх батьків! Мабуть ці дрібниці і є запорукою успіху у виховані дітей .